Русалка

Це моє прокляття: парубків губити,
Тих, хто мене полюбив, мусила втопити,
А кого полюблю, того згублять люди,
Тому одинока назавжди я буду

Русалки — духи води. Русалками стають потопельниці дівчата та молодиці. Не важливо якого віку чи вроди була потопельниця при житті, навіть старі немічні чи потворні, ставши русалками — робляться вічно молодими красунями.

Волосся русалки довге і завжди доглянуте, хоч і мокре. Вона ніколи не розлучається зі своїм гребінцем. Якщо волосся русалки висохне — вона загине. Русалки полюють на молодих чоловіків. Вийдуть з води, візьмуться за руки, чарівно заспівають і заведуть танок. Хто їх почує — втрачає розум.

А ще русалка полюбляє всістись вночі на вербі і голосно вигукувати навмання чоловічі імена. Доки ніхто не відгукнеться, русалка нічого злого не зможе заподіяти. Варто відгукнутись на поклик — жертва попалась. Заманить, залоскоче і втопить необачного парубка.

Русалки не мали одягу. В давнину, люди розвішували дівочі сорочки поблизу водойм, щоб задобрити русалок. Дуже раділи, якщо якась сорочка зникала, це означало, що якась душа знайшла спокій, бо ж русалка, одягнувшись, переходила в інший світ.