Fathercraft - Приватна майстерня
  • Головна
  • Про майстерню
  • Наші твори
    • Перевертень
    • Характерник
    • Чугайстер
    • Бездонник
    • Ох
    • Бродниця
    • Папоротниця
    • Вовчур
    • Мавки
  • Легенди та перекази
  • Матеріали
  • Контакти

Легенда про того, хто в скалі сидить

Біля Косова в скелі жив Щезник, вдався вередливим і негорим до людей. Чинив усяку шкоду. Кажуть, що й бо- шчки на місто насилав. Тому в Косові раз на десять-п’ять років від моровиці люди гинули як мухи. Та якось з явився в Косові побожний та заможний чоловік Зіняк. Він допомагав бідним, лічницям [лікарням], купував і да­тував книжки школам. Ото він і замислив вигнати Щезника. Для цього на дванадцятьох службах Божих посвя­тили воду, зробили кропило з коси невинної дівчини, котра прийняла перше причастя. Воду влили в горщик, зроблений із глини, замішаної на йорданській воді, а ді­лив той горщик гончар після триденного посту, сповіді та причастя.

Після приготувань чоловік Зіняк вирушив у дорогу. Так, щоб до півночі зайти під скелю, у якій мешкав Щезник. Вечоріло, іти ставало важко. Бо дорогою його щось лякало, чіплялося за ноги, завивало у верховітті, тихі червоні вогники блимали то ліворуч, то праворуч… Зіняк уперто йшов уперед, промовляючи вголос молитви та співаючи псалми.

Так і добрів, живий і неушкоджений, до скелі. Опівночі став перед нею, умочив кро­пило у воду та й заходився кропити схованку Щезника. Що тут зчинилося! Здійнявся сильний вітер, дерева сердито загойдалися, лихі голоси завивали так, що заклада­ло у вухах, неподалік раз по раз спалахували блискави­ці. буркотів грім, а сіркою смерділо так, що, здавалося, ще трохи — і Зіняк знепритомніє. Та чоловік не здавався. Звів руки на головою та щосили вигукнув:

Йди собі на дикі ліси, на далекі гори,
де сонечко не гріє, де вітер не віє.
Я тебе висилаю на очерета, на болота,
На низькі гори, на гнилі колоди,
Де кури не піють, собаки не лають,
Аби тебе тут не було на віки вічні!

І так три рази по три чоловік сказав та все кропив водою. І коли змахнув востаннє, зі скелі вирвалася по­лум’яна куля, усередині якої сидів той рогатий, щез би! Полетіла та куля в бік Чорногори. Старі люди кажуть, що до озера Несамовитого, де таких нечестивців дуже багато.

Зіняк упав на коліна, перехрестився, помолився, ви­лив решту свяченої води на скелю — із неї тоненьким струменем задзюркотіло джерельце. Кажуть, що воно й досі є, а вода в ньому чиста та дуже корисна. Правда, трохи пахне сіркою, бо Зіняк забув наприкінці сказати: «Аби й духу твого тут не було!» То Щезникового духу трохи в тій воді лишилося, але Божа сила все ж лику перемогла

Відтоді перестали в Косові люди від моровиці поми­рати. А гору, у якій сидів Щезник, зачали називати Зі- няковим верхом.

(За українською народною легендою, записаною Іго­рем Пелипейком від баби Анни Бурчачки, мешканки Косова.)

Контакти

Україна, м. Рівне
+38 (067) 707 30 40
fathercrafts@gmail.com

Категорії

  • Про майстерню
  • Виробництво
  • Наші твори
  • Легенди та перекази
  • Матеріали
  • Контакти
Email
Facebook
YouTube
Instagram

Приватна майстерня з виготовлення авторських кабінетних ножових композицій «FatherCraft»